Цікаві факти зі світу інформатики

Інформатика   Перша ЕОМ   Інтернет   Фейсбук   Комп'ютерні віруси   Комп'ютерна мишка   Перший програміст у світі   Найпотужніший комп'ютер
Інформатика
Cпочатку інформатикою називалася тільки технічна область, що здійснює автоматичну обробку інформації за допомогою електронних обчислювальних машин (ЕОМ).
Перша ЕОМ

Перша електронна обчислювальна машина була запущена в 1946 році в США. Машину назвали ENIAC (англ. Electronic Numerical Integrator and Computer).

ENIAC
Глен Бек (на задньому плані) і Бетті Снайдер (на передньому плані) програмують ENIAC

ENIAC став першим електронним цифровим комп'ютером, який можна було перепрограмувати для вирішення повного діапазону завдань (попередні комп'ютери мали тільки частину з цих властивостей). Побудований на замовлення армії США в Лабораторії балістичних досліджень для обрахунку балістичних таблиць. Архітектуру комп'ютера розробили 1943 року Джон Преспер Еккерт, Джон Вільям Моклі і Джон фон Нейман з університету Пенсильванії.

Джон Преспер Еккерт-молодший
Джон Преспер Еккерт-молодший
(1919–1995)
Джон Вільям Моклі
Джон Вільям Моклі
(1909–1980)
Джон фон Нейман
Джон фон Нейман
(Нейман Янош Лайош)
(1903–1957)

Перша електронна обчислювальна машина в Україні і в Євпропі була запущена в 1950 році в Києві. Машину назвали МЕСМ (від рос. МЭСМ – Малая электронная счётная машина).

МЕСМ
МЕСМ. Загальний вигляд.

Створена в Інституті електротехніки АН УРСР під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва, який на той час був директором цього інституту. Початок розробки – 1948, введена в експлуатацію у 1950 році.

Сергій Олексі?йович Лебедєв
Сергій Олексійович Лебедєв
(1902–1974)

Розробка була розпочата з наміром змоделювати (змакетувати) обчислювальну машину БЕСМ і тому спочатку перша «М» розшифровувалася як «модель». Після перших успіхів та з урахуванням гостроти потреби в обчислювальних потужностях вирішили макет перетворити на машину для обчислення реальних задач.

Інтернет

У 60-і роки був створений інтернет.

У 1962 році Джозеф Ліклайдер (1915–1990), керівник Агентства передових оборонних дослідницьких проектів США (англ. Defense Advanced Research Projects Agency, DARPA) висловив ідею Всесвітньої комп'ютерної мережі. У 1969 році Міністерство оборони США започаткувало розробку проекту, котрий мав на меті створення надійної системи передачі інформації на випадок війни. Агентство DARPA запропонувало розробити для цього комп'ютерну мережу. Розробка була доручена Каліфорнійському університету Лос-Анджелеса, Стенфордському дослідному центрові, Університету штату Юта та Університету штату Каліфорнія в Санта-Барбарі. Ця мережа була названа ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network — Мережа Агентства передових досліджень). У рамках проекту мережа об'єднала названі заклади. Всі роботи фінансувались за рахунок Міністерства оборони. ARPANET почала активно рости й розвиватись; її дедалі ширше почали використовувати вчені із різних галузей науки.

Перший сервер ARPANET було встановлено 1 вересня 1969 року у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Комп'ютер «Honeywell 516» мав 12 кілобайт оперативної пам'яті.

До 1971 року була розроблена перша програма для відправки електронної пошти мережею, котра відразу стала дуже популярною.

У 1973 році до мережі через трансатлантичний кабель були підключені перші іноземні організації з Великої Британії та Норвегії — мережа стала міжнародною.

У 1970-х роках мережа загалом використовувалась для пересилки електронної пошти, тоді ж з'явилися перші списки поштових розсилок, групи новин та дошки оголошень. Але в ті часи мережа ще не могла легко взаємодіяти з іншими мережами, котрі були побудовані на інших технічних стандартах. До кінця 1970-х років почали активно розвиватись протоколи передачі даних, що були стандартизовані у 1982–1983 роках.

1 січня 1983 року мережа ARPANET перейшла з протоколу NCP на протокол TCP/IP, який досі успішно використовується для об'єднання мереж. Саме у 1983 році за мережею ARPANET закріпився термін «Інтернет».


Із всіх помилок протоколу HTTP користувачі найчастіше стикаються зі статусом 404 Not Found.

Фейсбук

Найпопулярнішою соціальною мережею є Фейсбук.

Facebook — найбільша у світі соціальна мережа, що почала працювати 4 лютого 2004 року як мережа для студентів деяких американських університетів. Засновником та головою сервісу є Марк Цукерберг.

Марк Цукерберг
Марк Цукерберг
(нар. 1984)

За даними Alexa, сайт Facebook.com займає у світі 3 місце за відвідуваністю. Станом на липень 2016 року кількість користувачів становила 1,7 млрд, з яких 1,1 млрд відвідує свої аккаунти щодня. Кількість українських користувачів станом на травень 2014 року становила близько 6 млн. 30 червня 2017 року кількість користувачів досягла 2 млрд чоловік у всьому світі, в Україні 10 млн чоловік.

Близько 3-х мільярдів фото щомісяця користувачі викладають в мережі Фейсбук.

Головний офіс компанії Facebook, Inc. розташований в місті Менло-Парк, штат Каліфорнія, США. Компанії також належать сервіси Instagram, WhatsApp та розробник шоломів віртуальної реальності Oculus VR.

Марк Цукерберг
Вхід до комплексу головного офісу Facebook в Пало-Альто, Каліфорнія (2009)
Комп'ютерні віруси

Першими комп'ютерними вірусами були: Elk Cloner, Джо Деллінджер.

Elk Cloner. — один з перших комп'ютерних вірусів, що поширився «in-the-wild», тобто був виявлений на комп'ютерах користувачів, а не в системі, на якій він був розроблений. Вірус був написаний в 1981 році 15-річним школярем Річардом Скрента для комп'ютерів Apple II.

Ричард Скрента
Ричард Скрента
(нар. 1967)

Elk Cloner поширювався, заражаючи операційну систему DOS для Apple II, записану на гнучких дисках. Після того як комп'ютер завантажувався з зараженої дискети, автоматично запускалася копія вірусу. Вірус не впливав на роботу комп'ютера, за винятком спостереження за доступом до дисків. Коли відбувався доступ до незараженої дискети, вірус копіював себе туди, заражаючи її, повільно поширюючись з диска на диск.

Вірус не заподіював шкоди навмисно, хоча він міг пошкодити диски, що містять нестандартний образ DOS, затираючи резервні доріжки диска незалежно від їх вмісту. Після кожної 50-ї завантаження вірус виводив на екран віршик:

Elk Cloner: The program with a personality

It will get on all your disks
It will infiltrate your chips
Yes it's Cloner!

It will stick to you like glue
It will modify ram too
Send in the Cloner!

Переклад:

Elk Cloner: програма з індивідуальністю
Він проникне в усі ваші диски
Він проникне у ваші чіпи
Так, це - Cloner!

Він прилипне до вас як клей
Він навіть змінить оперативну пам'ять
Відправ Cloner

Джо Деллінджер. Інші віруси для Apple II були створені студентом Техаського університету A & M Джо Деллинджера в 1981 році. Вони були розраховані на операційну систему Apple DOS 3.3 для величина це PC. Друга версія цього вірусу «вислизнула» від автора і почала поширюватися по університету. Помилка у вірусі викликала придушення графіки популярної гри під назвою CONGO, і протягом декількох тижнів всі («піратські») копії цієї гри перестали працювати. Для виправлення ситуації автор запустив новий, виправлений вірус, призначений для «заміщення» попередньої версії. Виявити вірус можна було за наявністю в пам'яті лічильника заражень: «(GEN 0000000 TAMU)», щодо зміщення $ B6E8, або в кінці нульового сектора зараженого диска.

Джо Деллінджер
Джо Деллінджер

Коп'ютерні вірусні епідемії.

Brain і Jerusalem Перша епідемія 1987 року спричинена вірусом Brain, який був розроблений братами Амджатом і Базитом Алві в 1986 й був виявлений влітку 1987. За даними McAfee, вірус заразив тільки в США понад 18 тисяч комп'ютерів. Програма повинна була покарати місцевих піратів, які крадуть програмне забезпечення у їх фірми. У програмці значилися імена, адреса і телефони братів. Однак несподівано для всіх The Brain вийшов за межі Пакистану і заразив тисячі комп'ютерів по всьому світу. Вірус Brain був також і першим стелс-вірусом — при спробі читання зараженого сектора він «підставляв» його незаражений оригінал.

У п'ятницю 13 травня 1988 відразу кілька фірм та університетів кількох країн світу «познайомилися» з вірусом Jerusalem — в цей день вірус знищував файли при їх запуску. Це, мабуть, один з перших MS-DOS-вірусів, що став причиною справжньої пандемії — повідомлення про заражені комп'ютери надходили з Європи, Америки та Близького Сходу.

Хробак Моріса У 1988 році Робертом Морісом-молодшим був створений перший масовий мережевий черв'як (перший у світі). 60 000-байтна програма розроблялася з розрахунком на ураження операційних систем UNIX Berkeley 4.3. Вірус спочатку розроблявся як нешкідливий і мав на меті лише таємно проникнути в обчислювальні системи, пов'язані мережею ARPANET, і залишитися там невиявленими. Вірусна програма включала компоненти, що дозволяють розкривати паролі, наявні в інфікованій системі, що, в свою чергу, дозволяло програмі маскуватися під задачу легальних користувачів системи, насправді займаючись розмноженням і розсилкою копій. Вірус не залишився прихованим і повністю безпечним, як задумував автор, в силу незначних помилок, допущених при розробці, які привели до стрімкого некерованого саморозмноження вірусу.

Роберт Теппен Морріс
Роберт Теппен Морріс
(нар. 1965)

За найскромнішими оцінками інцидент з хробаком Морріса коштував понад 8 мільйонів годин втрати доступу і понад мільйон годин прямих втрат на відновлення працездатності систем. Загальна вартість цих витрат оцінюється в 96 мільйонів доларів (в цю суму, також, не зовсім обгрунтовано, включені витрати з доопрацювання операційної системи). Збиток був би набагато більше, якби вірус спочатку створювався з руйнівними цілями.

Хробак Моріса вразив понад 6200 комп'ютерів. В результаті вірусної атаки більшість мереж вийшло з ладу на термін до п'яти діб. Комп'ютери, які виконували комутаційні функції, які працювали в якості файл-серверів або виконували інші функції забезпечення роботи мережі, також вийшли з ладу.

4 травня 1990 року суд присяжних визнав Морріса винним. Він був засуджений до умовного ув'язнення терміном на три роки, 400 годин громадських робіт і штрафу розміром 10 тис. Доларів.

LoveLetter, також відомий як ILOVEYOU — комп'ютерний вірус, який успішно атакував мільйони комп'ютерів під управлінням Windows в 2000 році.

Вірус був розісланий на поштові скриньки з Філіппін в ніч з 4 травня на 5 травня 2000 року; в темі листа містилася рядок «ILoveYou», а до листа був прикладений скрипт «LOVE-LETTER-FOR-YOU.TXT.vbs». У більшості випадків користувач відкривав вкладення. При відкритті вірус розсилав копію самого себе всім контактам в адресній книзі Microsoft Outlook. Він також перезаписував файли певних типів і поширювався через IRC-канали, створюючи файл LOVE-LETTER-FOR-YOU.HTM в системному каталозі Windows. В цілому, вірус вразив понад 3 мільйони комп'ютерів по всьому світу. Передбачуваний збиток, який хробак завдав світовій економіці, оцінюється в розмірі 10-15 мільярдів доларів, за що увійшов до Книги рекордів Гіннесса, як найбільш руйнівний комп'ютерний вірус в світі.

29 квітня 2011 року на американському кінофестивалі в Ньюпорт-Біч відбувся прем'єрний показ фільму «I love you», присвяченого вірусу.

Комп'ютерна мишка

Перша «мишка» була сконструйована 1964 року руками аспіранта Білла Інгліша та Роберта Тейлора під керівництвом власне винахідника і батька самої концепції Дугласа Карла Енгельбарта у англ. Augmentation Research Center Стенфордського дослідного інституту (англ. Stanford Research Institute) у Менло-Парку, Каліфорнія.

Дуглас Карл Енгельбарт
Дуглас Карл Енгельбарт
(1925–2013)
Білл Інгліш
Білл Інгліш
(нар. 1938)
Роберт Вільям Тейлор
Роберт Вільям Тейлор
(1932–1917)

9 грудня 1968 Дуглас Енгельбарт вперше продемонстрував свій винахід на комп'ютерній виставці Fall Joint в Сан-Франциско.

Перша комп'ютерна мишкаПерша комп'ютерна мишка
Перша в світі комп'ютерна мишка (мишка Дугласа Енгельбарта)

Серійне виробництво розпочалося 1981 року, коли кнопку замінили на кульковий привід — коліщатко.

Першим комп'ютером, в комплект якого входила мишка, був міні-комп'ютер Xerox 8010 Star Information System, представлений 1981 року. Мишка фірми «Xerox» мала три кнопки і коштувала $400 (відповідно $900 у цінах 2007 року з урахуванням інфляції). 1983 року фірма Apple випустила власну модель миші для комп'ютера «Lisa», котра мала одну кнопку, вартість якої вдалося зменшити до $25. Широку популярність мишка здобула завдяки використанню в комп'ютерах «Apple Macintosh» і пізніше в ОС «Windows» для IBM PC. «Microsoft» ввела підтримку маніпулятора в IBM PC ще 1983 року, проте пізніше, ніж «Apple», звернула увагу на можливості під час роботи з віконним інтерфейсом.

Першу у світі оптичну мишку випустила 1982 року фірма «Mouse Systems», однак її оптика потребувала спеціального розкресленого планшета, що позначилося на її вартості — $100.

Перший програміст у світі

Першим програмістом світу була саме жінка з ім'ям Ада Лавлейс. Вона була родом з Англії.

Августа Ада Кінґ
Августа Ада Кінґ
(1815–1852)

Августа Ада Кінґ, графиня Лавлейс — британський математик, відома тим, що зробила опис ранньої версії обчислювального пристрою загального призначення Чарльза Беббіджа, обчислювальної машини. Склала першу у світі програму (для цієї машини). Ввела у вжиток терміни «цикл» і «робоча комірка». Вважається першим програмістом.

Найпотужніший комп'ютер

Згідно даних 2018 року в списку суперкомп'ютерів ТОП500 перше місце посідає комп'ютер Summit.

Summit або OLCF-4 - суперкомп'ютер розроблений IBM для національної лабораторії Оук-Ридж, який 8 червня 2018 року став найпотужнішим суперкомп'ютером у світі.

Summit
Суперкомп'ютер Summit (Міністерство енергетики США)

4 608 серверів IBM Power Systems AC922 суперкомп'ютера Summit займають площу, еквівалентну площі двох тенісних кортів. До складу цих серверів входять 9 тисяч 22-ядерних процесорів IBM POWER9 і більше 27 тисяч графічних процесорів NVIDIA Tesla V100. Все це охолоджується системою, в якій циркулює 15 150 літрів очищеної води. Суперкомп'ютер Summit споживає 15 МВт енергії, якої вистачило б на постачання 8 100 середньостатистичних житлових будинків.